Щоб внести показники потрібно виконати Вхід в особистий кабінет на сайті Gasolina

Далі >>

Хто відповідає за стан газопостачання у багатоквартирному будинку

07.09.2017

Однією з інженерних систем багатоквартирних будинків із кількістю поверхів до 10 (включно) є внутрішньобудинкова система газопостачання. Зважаючи на те, що газові мережі та газове обладнання − це об’єкти підвищеної небезпеки, вони потребують постійного обслуговування. Американська агенція USAID зібрала повну інформацію про те, хто та на яких підставах відповідає за утримання в робочому стані внутрішньобудинкових мереж для їхньої надійної, ефективної та безпечної роботи.

Зовнішні газопроводи житлового будинку.

Перш ніж газ буде використаний у газовому обладнанні будинку, він проходить через зовнішню розподільну і внутрішньобудинкову мережу газопроводів. Запірним пристроєм, що відключає будинок від зовнішніх газорозподільних мереж є запірна засувка, яка зазвичай розміщена ззовні, на газопроводі, що прокладений на одній зі стін будинку. Ця засувка, як правило, і є лінією розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності. Розподільні газопроводи, що розташовані до неї, є в користуванні, господарському віданні або власності газорозподільного підприємства ‒ оператора газорозподільних систем (оператора ГРМ). А газопроводи і обладнання за нею є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Власники внутрішньобудинкових систем газопостачання (побутові споживачі, співвласники будинку, балансоутримувачі, управителі) відповідають за експлуатацію та стан цих систем, забезпечують їхню належну експлуатацію згідно з чинним законодавством (Правилами безпеки систем газопостачання)  або укладають відповідний договір із суб’єктом господарювання, який має дозвіл на виконання таких робіт.

Межа балансової належності визначається згідно з Кодексом газорозподільних систем (Постанова НКРЕКП від 30.09.2015, № 2494) за ознаками права власності, господарського відання або користування на газові мережі і підтверджується актом розмежування балансової належності. Межа експлуатаційної відповідальності, як правило, збігається з межею балансової належності, але за домовленістю сторін може бути перенесена.

Складовими внутрішньобудинкової системи газопостачання є газопроводи, запірна арматура, квартирні прилади обліку газу (газові лічильники) або загальний будинковий вузол обліку газу, газові прилади (побутові плити, водопідігрівачі, опалювальні котли).

Система газопостачання будинку, як і будь-яка інженерна мережа, потребує постійного обслуговування. Самостійне втручання в систему газопостачання, ремонт чи заміна газових приладів мешканцями будинку категорично забороняються. Тому проводити планове технічне обслуговування (ПТО) чи ремонтні роботи в системі газопостачання будинку може лише організація, що має дозвіл на такі види робіт відповідно до меж балансової належності та розподілу експлуатаційної відповідальності між оператором ГРМ та споживачем.

Обов'язком власника внутрішньобудинкових газових систем є укладення відповідних актів розмежування і експлуатаційної належності з оператором ГРМ. При цьому необхідно знати, що згідно з Кодексом газорозподільних систем у разі відсутності юридичного підтвердження власності газові мережі мають бути передані в користування оператору ГРМ.

У договорі на ПТО повинні бути визначені взаємні зобов'язання сторін щодо безпечної експлуатації будинкових систем газопостачання, порядок їхнього технічного обслуговування, відповідальність за додержання умов договору згідно з чинним законодавством, у тому числі за якісне і своєчасне проведення технічного обслуговування системи газопостачання, а також відповідальність за допущені збитки, що завдані власнику внаслідок нещасних випадків чи аварій, викликаних неналежним обслуговуванням систем газопостачання та газових приладів. Такий договір має типову форму.

У процесі експлуатації системи газопостачання виконавець робіт з технічного обслуговування системи газопостачання будинку повинен проводити такі види робіт:

  • планове технічне обслуговування;
  • планову перевірку щільності трубопроводів і обладнання будинкової системи газопостачання та газових приладів;
  • технічне обслуговування за заявками власників (абонентів) газового обладнання в період між ПТО або між плановими перевірками на щільність.

Головну небезпеку під час експлуатації системи газопостачання становлять  витоки газу, що можуть з'явитися на будь-якому різьбовому чи зварювальному з'єднанні або в газових приладах та призвести до вибуху газу. Тому велику увагу приділяють саме щільності системи.

Планове технічне обслуговування передбачає такі основні види робіт:

  • перевірка на щільність газопроводів, газових приладів та апаратів за допомогою газу під робочим тиском та виявлення витоків газу приладовим методом або мильною емульсією;
  • ліквідація виявлених витоків газу;
  • перевірка відповідності встановлення газових приладів;
  • перевірка димових та вентиляційних каналів на наявність тяги;
  • розбирання, очищення від залишків корозії і мастила та змащування всіх запірних пристроїв, встановлених на газопроводах та газових приладах;
  • перевірка працездатності газової апаратури, пальників, автоматичних пристроїв, їхня очистка, наладка та регулювання; дрібний ремонт газової апаратури і приладів.

Повний перелік та періодичність виконання робіт наведений у Положенні про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Про усі види робіт, що можуть проводитися в системі газопостачання, мешканці будинку повинні бути сповіщені завчасно.

Чинна нормативна документація у сфері газопостачання регламентує права і обов'язки кожного з учасників газового ринку, у тому числі і споживачів газу.

Зокрема, відповідно до Правил постачання природного газу споживач зобов'язаний:

  1. укласти договір з оператором ГРМ про постачання природного газу;
  2. не втручатися в роботу системи газопостачання будинку;
  3. повідомляти про заплановані зміни в системі газопостачання для коригування наявних або розроблення нових проектів внутрішньобудинкових систем газопостачання. Наприклад, якщо у вашій квартирі змінюється конфігурація газопроводів, вид газової плити (наприклад, із 2- на 4-комфорочну), модель газового котла чи водопідігрівача;
  4. бути уважним до питань безпеки використання природного газу та завжди вчасно повідомляти оператора ГРМ про витоки газу та аварійні ситуації;
  5. не допускати несанкціонованого відбору природного газу;
  6. вживати заходів для підвищення ефективності використання природного газу та впровадження енергозберігаючих технологій;
  7. забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора ГРМ до вузлів обліку природного газу, які розміщені на території споживачів;
  8. надавати оператору ГРМ актуальну інформацію про обсяги спожитого природного газу;
  9. припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів;
  10. вчасно повіряти прилади обліку газу (залежить від типу облікового пристрою, як правило, становить 5 років);
  11. забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

До законодавчо встановлених прав споживача, відповідно до Правил постачання природного газу, відноситься таке:

  1. вільний вибір постачальника газу і безоплатна зміна постачальника;
  2. отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем;
  3. наявні способи вирішення спорів із постачальником;
  4. отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам відповідно до умов укладених договорів;
  5. безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу;
  6. дострокове розірвання договору постачання, якщо постачальник повідомив споживача про намір внесення змін до договору постачання в частині умов постачання, і нові умови постачання виявилися для споживача неприйнятними.

Захист прав споживачів природного газу – фізичних осіб регулюється Законом України "Про захист прав споживачів".

Оператор ГРМ своєю чергою відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та будівництво газорозподільної системи; забезпечує максимальну економічність, оптимальність та надійність роботи ГРМ, розробку оптимальних технологічних режимів роботи системи для безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів; здійснює контроль якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається з ГРМ. Інші обов'язки оператора ГРМ викладені в Кодексі газорозподільних систем.

Важливим елементом внутрішньобудинкової системи газопостачання є вузол обліку природного газу.

Порядок організації приладового обліку газу, правила введення його в експлуатацію та повірки регулюються такими документами:

Визначення об'єму фактичного споживання газу повинно здійснюватися на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем. Таким чином, якщо ця межа буде проходити по засувці на вводі розподільного газопроводу до будинку, то в якості показань комерційного вузла обліку будуть прийматися показання обладнання побудинкового обліку, встановленого на межі балансової належності.

Пам'ятайте! Недотримання основних правил експлуатації систем газопостачання може мати непоправні катастрофічні наслідки для співвласників багатоквартирного будинку та їхнього спільного майна.

https://104.ua/ua/gas/id/hto-vidpovidaje-za-stan-gazopostachannja-u-bagatok-25059#sub25069